alyautdinov rinat's web site

ОСОБЛИВА НАЦІЯ
Ось нарешті і закінчилися іспити, а це свідчить про те, що настав навчальний семестр...
Під час сесії всі викручувалися по-своєму: деякі студенти починали братися за голову задовго до екзаменів: переписували конспекти одногрупників, передивлялися підручники, різали шпаргалки... А деякі, підраховували свої заощадження так як хотіли мати добрі оцінки не прикладаючи зусиль. Кожен викручувався по-своєму.
Взагалі студент-це „окрема нація”, яка виділяється з натовпу здоровим духом, оптимізмом, винахідливістю, а найголовніше – гумором. Цих людей можна умовно поділити на декілька груп. Почесне місце серед всіх студентів займають ті, які напружено вчаться під час всього семестру. Вони роблять все вчасно , на лекції приходять на пів години раніше, щоб зайняти місце у першому ряді, (хоча там давно вже крім них ніхто не сідає). Таких можна зразу помітити серед натовпу. Вони зазвичай носять старі добре вигладжені костюми радянського крою, ходять в окулярах і носять великі рюкзаки, в які можна покласти кілька енциклопедій, бутерброди з термосом, щоб можна було повечеряти, коли сторож випхає з бібліотеки). А чи подобається їм таке життя? Надія навчається на відмінно, весь свій вільний час проводить за підручникам, тому в неї майже не залишається часу на відпочинок: „Так , авжеж, мені іноді хочеться піти на дискотеку, чи ще кудись, але думка про те, що в інституті багато здавати, мені не дає розслабитись. Взагалі мені подобається навчатись і це вдається мені на відмінно. В моїй заліковій книжці лише п’ятірки і я не хочу псувати її іншими оцінками”. Проте не всі розділяють таку думку. В народі, тобто, серед студентів, таких називають „ботанами” чи „заучками”. Цих представників студентської молоді існує не багато.
Трапляються і такі індивідууми, які в останню ніч перед іспитом хапаються за голову, розуміючи, що завтра екзамен, а він забув дорогу до „універу”, не кажучи вже про те, як звати викладача та який предмет він здає. Такий студент сідає вчитися в останню ніч, щоб вранці „хоча б щось” написати на екзаменаційному аркуші. Наприклад, схожий ритм життя має Олесь, студент 2-ого курсу. Він каже, що протягом всього року займається важливішими справами, ніж інститут і впевнений, що за ніч цілком можливо вивчити те, що всі вчать декілька місяців. Таких у студентських колах називають „розгільдяями”.
Ще існують такі, які вирішують всі проблеми завдяки великому гаманцю своїх батьків, чи добрими стосунками татуся з паном ректором. Вони можуть дозволити собі не ходити на пари, нічого не робити, розмовляти з викладачами як їм заманеться. Але таким чомусь бракує сміливості визнати, що їх п’ятірка –насправді перевернута двійка.
А ще існують звичайні студенти. Вони не володіють надприродними здібностями у навчанні, але й не нехтують дорогою до інституту. Таких переважає більша частина студентського люду.
Цікаво, а чи ділять викладачі студентів на так звані групи?
Наталія Юріївна - доцент Київського медичного університету, каже що для неї всі студенти однакові: „я не ділю їх на багатих або бідних, відмінників чи двійошників, тим паче , що всі сидять на парах у білих халатах, тобто важко когось виділити, віднести до якоїсь групи. Можна тільки сказати добре цей студент розуміє мій предмет чи ні, а це можна перевірити на заліку чи іспиті. Авжеж буває, що студент добре вчився, але на екзамені погано відповів ,так як йому трапився поганий білет чи він рознервувався, тільки в цьому випадку я можу зависити йому екзаменаційний бал.” Але не всі викладачі мають такий принцип. Отже викладачів можна теж поділити на групи, але це вже інша історія...
Головне-сесію добре скласти! І пам’ятати, що кожен студент-це особистість, не зважаючи до якої групи він належить - багатіїв чи „ботанів”.